Хотів онлайн
Середа, 12.12.2018, 01:41
ГоловнаРеєстраціяВхід

Меню

Герб Хотова

Наше опитування
Якого розміру ваш монітор?
Загалом відповідей: 715

Статистика






     Найдавніші часи. Перші стаціонарні поселення на території сучасного села з’явилися близько VI-V ст. до н.е. Про це свідчить досліджене в 1965-1967 рр. науковцями Інституту археології НАН України скіфське городище, розташоване на високому плато між Хотовом і Феофанією. ”Хотівське” городище, площею близько 31 га, було обнесено земляним валом, мало три в’їзди і виїзди та дерев’янні оборонні вежі. Це найбільш віддалене на північ з усіх скіфських городищ на території України. Очевидно тут, в наших краях проходив кордон між скіфськими та іншими племенами. Жителі городища займалися скотарством, полюванням, а також землеробством. Підтримувалися зв’язки з давньогрецькими містами Північного Причорномор’я. На крутих схилах плато, оточеного ярами, ще й зараз можна бачити рештки старовинного валу, що захищав колись городище. Місцеві жителі здавна знаходили тут уламки глиняного посуду, кістки тварин, зітлілі залишки колод, що зміцнювали в минулому земляний вал. Зараз ця територія охороняється законом як пам’ятка історії державного значення.


     Ймовірно, існувало поселення на території Хотова і за часів Київської Русі (X – XI ст.). Деякі вчені припускають, що літописний Звенигород, який замикав оборонну лінію Києва з півдня і південного-заходу у низці фортифікованих міст, міг бути на місці колишнього скіфського городища біля с.Хотів.
     Вважають, що родом з Хотова був Святий Прокіп, один із засновників Чеської церкви (помер 1053 р.). Одержавши освіту у Вишгороді, згодом він став ігуменом монастиря в Сазаві (Чехія), де служив літургії за римо-католицьким обрядом, але слов’янською мовою, і писав кирилицею. Уславився зокрема як автор першої частини легендарної Реймської Євангелії: це були 16 аркушів, оздоблені орнаментами візантійського стилю, переписані для доньки Ярослава Мудрого Анни (бл. 1024-1075). Близько 1048 р. її взяв заміж французький король Генрі І (до речі, неписьменний), і саме на цій книзі Анна присягала, сходячи на французький престол. Так само чинили й наступні французькі королі, починаючи із сина Анни Філіпа I, аж до Людовіка ХVІ у 1774 р., напередодні Великої французької революції! В1335 р. майбутній славетний король Чехії Карл IV тимчасово вивіз цю реліквію до Праги, де її скопіювали, додавши чеською мовою ще 29 аркушів католицьких молитов давньослов’янським глаголичним письмом. У такому доповненому вигляді книга й повернулася до Франції. З 1554 р. вона зберігалася в соборі французького міста Реймса.
     Середні віки. Перша задокументована згадка про с. Хотів датується 1465 р. тому його прийнято вважати за дату заснування села. В цей рік Київський князь Олелькович “пожаловал” село боярину Юрію Борисовичу. Протягом XVI ст. Хотів перепродувався кілька разів, аж поки в 1588 р. не був придбаний архімандритом Мелетієм Хребтовичем для Києво-Печерської лаври.
     XVI-XIX ст. З кінця XVI ст. Хотів належав Києво-Печерській лаврі. Відомо, що через село проходив Богдан Хмельницький, який видав тут указ для свого війська в 1652 р. Протягом XVI-XVII ст. в Хотові продовжували існувати общинні відносини. На сходках обирався староста і десятники, вирішувалися питання життя села. Селяни одержували від лаври земельні наділи, за що повинні були працювати в лаврських маєтках, сплачувати податки. Крім того, селянам необхідно було відбувати ще й загальнодержавні повинності: приймати на постій військових (через триваючі російсько-турецькі та інші війни), забезпечувати поштову повинність, ремонт доріг та мостів, з часом і рекрутські набори тощо. На городах садили картоплю (з 30-х років XVIII ст.), городину, сіяли коноплі, мак гарбузи, огірки. В садах росли вишні, дикі грушки, кислички. Лавра втратила с. Хотів у кінці XVIII ст. (1786 р. – секуляризаційна реформа). Село перейшло під казену палату. Після відміни кріпосного права село стає волосним центром. До складу Хотівської волості Київського повіту в 1883 р. входили села Янковичі, Рословичі, Гвоздів, Ходосіївка, Лісники, Пирогів, Литовська Вита, Мишалівка, Деміївка, Гатне, Крюківщина, хутори Шахравщина, Бараків. Пізніше приєднується належний Києво-Михайлівському монастирю хутір Феофанія, заснований у 1800 р. єпископом Феофаном Шіановим.
    Радянський період. В 1921 р. до Хотівської волості входило 12 сіл. В Хотові відсутня лікарня, але є ветамбулаторія, в селах волості діють початкові школи. На початку 1922 р. в селі проживало 1910 чоловік. В 1924 р. Хотівський район Київської округи розформовується, село увійшло до Будаївського району. У с. Хотів (з яким злився хутір Сіраків) створено сільську раду з населеними пунктами: Новосілки, Теремки, Червоний Шинок, Круглик, Феофанія. В кінці 1927 р. на території сільської ради проживало 2913 чол. В Хотові є амбулаторія в колишній церкві, 4-х річна школа. На 1933 р. по Хотівській сільраді колективізовано 93% індивідуальних господарств, у цей голодний рік не членам колгоспу було дуже скрутно. В кінці 30-х років на території району і села почастішали військові навчання. На стратегічній смузі давніх змійових валів у 1938-1939 рр. споруджено Київський укріп район. Будується воєнно-стратегічна залізниця від станції Пост-Волинський повз Гатне, Чабани, Хотів на Пирогів під Дніпром на лівий берег, яка так і не була споруджена через війну.
21.09.1941 р. німецькі війська зайняли Хотів. Молодих людей окупанти насильно вивозили на роботу в Німеччину. Колгосп став, так званим, “громадським господарством” начолі з німецьким ген-бауером. Порушення каралися нагаєм або ж розстрілом. В той же час церковні общини відновили свою діяльність.
6.11.1943 Хотів звільнено радянськими військами. За героїзм при звільненні села три воїни посмертно стали Героями Радянського Союзу – М.Г.Князькін, А.П.Жидков, В.Д.Паширов. Вони поховані в центрі Хотова в братській могилі. У війну в боях за рідну землю і на полях Європи полягло 210 жителів села. Вічна їм пам'ять.
У післявоєнний період (з 1945 р.) в Хотові діяв колгосп ім. М.С.Хрущова. Присадибні ділянки у колгоспників і керівних спеціалістів – 0,25 га, у медиків і вчителів – 0.10 га. В 1965 р. на базі 8-річки відкрилася в новому приміщенні середня школа (1970 р. - 606 учнів). В цей період з’явилися назви вулиць, автобусне сполучення з Києвом. В 70-ті роки почалася газифікація Хотова.
    Роки державної незалежності. Після розпаду СРСР, 24.08.1991 р. проголошена незалежність України, взято курс на ринкову економіку. 90-ті роки ХХ ст. в житті села позначилися прагненням до самоврядування, виборів на конкурентній основі депутатів і прямого обирання сільського голови. В 1992 р з Хотівської сільради виділилося с. Лісники. В Хотові почала діяти церва в пристосованому приміщенні, зараз завершується будівництво нового храму. В 1997 році реформувався радгосп «Хотівський» у КСП . Нажаль, це реформування не дало очікуваних результатів. Тому 1999 р. утворилося сільськогосподарське ТОВ агрокомбінат «Хотівський» , яке стало правонаступником КСП (очолює В.В. Шовкун). Відбулося розпаювання земель колишнього КСП. Паї отримало близько 400 хотівчан. Відбувається індивідуальна забудова нових ділянок. Розроблений генплан розвитку Хотова.

[ Додати інформацію ]

Використані матеріали: короткий нарис "Хотів з давніх давен і до сьогодення".
Автори: доктор геогр. наук, професор В.К.Хільчевський (Київський національний
університет ім. Т.Шевченка); Л.М.Лупеха, географ викладач; І.М.Кісіль, історик.
Київ, 2006.

                   Created by WebDevelopmentGroup © 2018                                       Сайт управляється системою uCoz                                                      Site map